Музичний керівник
Фільо Марія Іванівна
Освіта: середня-спеціальна, закінчила Ужгородське училище культури.
Стаж роботи 11 років

Педагогічне кредо:

Музика – це найсприятливіший фон, на якому виникає духовна спільність вихователя і дітей.

                                                                 В. Сухомлинський

Різні види мистецтва мають специфічний вплив на людину. Музика ж має можливість впливати на дитину на самих ранніх етапах. Доведено, що навіть внутрішньоутробний період надзвичайно важливий для подальшого розвитку людини: музика, яку слухає майбутня мати, впливає на самопочуття дитини.
Музика є одним з найбагатших і дієвих засобів естетичного виховання, вона володіє великою силою емоційного впливу, виховує почуття людини, формує смаки.
Сучасні наукові дослідження свідчать про те, що розвиток музичних здібностей, формування основ музичної культури – виховання потрібно починати в дошкільному віці. Відсутність повноцінних музичних вражень у дитинстві з працею надолужується згодом. Музика має схожу з промовою інтонаційну природу. Подібно процесу оволодіння мовою, для якої необхідна мовна середа, щоб полюбити музику, дитина повинна мати досвід сприйняття музичних творів різних епох і стилів, звикнути до її інтонаціям, співпереживати настрої. Відомий фольклорист Г.М.Науменко писав: «… у дитини, що потрапляє в соціальну ізоляцію, відбувається затримка розумового розвитку, вона засвоює навички та мову того, хто її виховує, спілкується з ним. І яку звукову інформацію вона вбере в себе в ранньому дитинстві, та й буде основною опорно поетичною і музичною мовою в її майбутньому свідомому мовному і музичному інтонуванні. Стає зрозумілим, чому ті діти, яких заколисували під колискові, виховували на пестушках, розважали примовками і казками, з якими грали, виконуючи потешки, за численними спостереженнями, найбільш творчі діти, з розвиненим музичним мисленням … »
Музичне розвиток надає нічим не замінні вплив на загальний розвиток: формується емоційна сфера, удосконалюється мислення, виховується чуйність до краси в мистецтві і житті. «Тільки розвиваючи емоції, інтереси, смаки дитини, можна долучити її до музичної культури, закласти її основи. Дошкільний вік надзвичайно важливий для подальшого оволодіння музичною культурою. Якщо в процесі музичної діяльності буде сформовано музично-естетичну свідомість, це не пройде безслідно для подальшого розвитку людини, її загального духовного становлення».
Займаючись музичним вихованням, важливо пам’ятати і про загальний розвиток дітей. Дошкільнята мають невеликий досвід уявлень про почуття людини, що існують в реальному житті. Музика, що передає всю гаму почуттів та їх відтінків може розширити ці уявлення. Крім морального аспекту, музичне виховання має велике значення для формування у дітей естетичних почуттів: прилучаючись до культурної музичної спадщини, дитина пізнає еталони краси, привласнює цінний культурний досвід поколінь. Музика розвиває дитину і розумово. Крім різноманітних відомостей про музику, що мають пізнавальне значення, бесіда про неї включає характеристику емоційно-образного змісту, отже словник дітей збагачується образними словами і виразами, що характеризують почуття, передані в музиці. Уміння представити і відтворити висоту звуків в мелодії так само припускає розумові операції: порівняння, аналіз, зіставлення, запам’ятовування, що так само впливає не тільки на музичний, але й на загальний розвиток дитини.
Як вже було сказано, музика розвиває емоційну сферу.
Емоційна чуйність на музику – одна з найважливіших музичних здібностей. Вона пов’язана з розвитком емоційної чуйності й у житті, з вихованням таких якостей особистості, як доброта, вміння співчувати іншій людині.
Розвиток музичних здібностей, одна з головних задач музичного виховання дітей. Кардинальним для педагогіки є питання про природу музичних здібностей: чи становлять вони собою вроджені властивості людини чи розвиваються в результаті впливу навколишнього середовища, виховання та навчання. Здібності залежать від вроджених задатків, але розвиваються у процесі виховання та навчання. Всі музичні здібності виникають і розвиваються в музичній діяльності дитини. «Не тому річ – пише Б.М.Теплов – що здібності виявляються в діяльності, а в тому, що вони створюються в цій діяльності».
Це твердження стало загальноприйнятим у педагогіці і психології.

Музика позитивно впливає на активність з’єднань між нервовими клітинами в головному мозку, що обумовлює закладку інтелекту. Чим раніше дитина почне слухати музику, тим більше нейронів буде задіяно, тим швидше буде розвиватися мозок.
Чути звуки і слухати музику малюки здатні з 8-го тижня внутрішньоутробного розвитку. Розвиток дитини в утробі матері неможливо уявити без музики, адже до семи місяців вагітності малюки можуть розрізняти тональність, ритм і знаходять свої музичні уподобання.
Музика вчить дитину слухати, чути, представляти те, що чуєш, розвиває зорове і слухове сприйняття, слухову пам’ять, образне і асоціативне мислення. Найбільш відповідною музикою для маленьких дітей є класична. Доведено, що під неї діти заспокоюються, засинають, краще смокчуть груди і засвоюють материнське молоко.
Музика благотворно впливає на розвиток у дітей емоційної сфери. А при позитивних емоціях дітки швидше розвиваються фізично, засвоюють нове, починають вимовляти перші слова і пропозиції.
Під час вагітності і до шкільного віку дитини краще не слухати музику з низькими частотами і партіями ударних. Також не варто включати музику дуже голосно. У період внутрішньоутробного розвитку вона здатна травмувати нервову систему, а у немовлят порушується сон, апетит, діти стають більш дратівливими і примхливими.
Спочатку дітям для прослуховування необхідні короткі музичні твори або уривки з них. До 3-х років загальна прослуховування музики за день має становити не більше однієї години – це може бути 20 хвилин з ранку, 20 хвилин вдень і 20 хвилин перед сном. Після трьох років музичний потік можна збільшувати.

Навчаючи дитину музиці, батьки ставлять різні цілі і завдання. Це залежить від їх ставлення до музики і музичних професій. Однак основними завданнями музичного виховання дітей в сім’ї можна назвати ті ж, що і в дошкільному закладі, а саме:
• Збагатити духовний світ дитини музичними враженнями, викликати інтерес до музики, передати традиції свого народу, сформувати основи музичної культури;
• Розвивати музичні і творчі здібності в процесі різних видів діяльності (сприйняття, виконавство, творчість, музично – освітня діяльність);
• Сприяти загальному розвитку дітей засобами музики.
• Якщо дитина музично обдарована, то вже в дошкільному віці необхідно закласти основи для майбутнього професійного навчання.
Всі ці завдання вирішуються в конкретній діяльності. Якщо батьки розуміють важливість музичного виховання, вони прагнуть навчати дітей у сім’ї, музичних гуртках, студіях, музичних школах, відвідують з ними концерти, музичні вистави, намагаються збагатити різнобічними музичними враженнями, розширюють їх музичний досвід.
Вибір музичних творів, які дитина слухає вдома, залежить від музичного смаку і музичного досвіду сім’ї, її загальнокультурного рівня. Для розвитку музичних здібностей дітей, формування основ музичної культури необхідно використовувати народну та класичну музику. Лише на шедеврах можна виховувати смак маленьких слухачів. Діти повинні знати народну музику, яка тісно пов’язана з мовою, естетичними і народними традиціями, звичаями, духовною культурою народу.
Якщо дитина чує народні мелодії з раннього дитинства, вона, природно, «переймається» народно-пісенними інтонаціями. Вони стають їй звичними, рідними. Дитині важливо відчути і красу класичної музики, накопичити досвід її сприйняття, розрізнити зміну настроїв, прислухатися до звучання різних музичних інструментів, навчитися сприймати і старовинну, і сучасну музику, як «дорослу», так і написану спеціально для дітей.
Для слухання слід відбирати твори, в яких виражені почуття, доступні для дитячого сприйняття. Це повинні бути невеликі або фрагменти з яскравою мелодією, що запам’ятовується ритмом, барвистою гармонізацією, оркестровкою. Музичне виховання в домашніх умовах проходить індивідуально. Дитина повинна відчувати себе захищеною, коханою, перебувати в позитивному настрої.